Каталог статей

Народився він у грудні
У містечку Тростянець. 
Тяжкі були його будні, 
Та тримався молодець. 

Винниченко – наш письменник, 
Патріот країни він. 
І двадцятий вік-буремник
Не зламав його зовсім.

Вечір лягає на полі. 
Сяють тихенько зірки. 
Зірки, як дрібки ті солі, - 
Кращу не можна знайти.

У музчин є своє свято, 
Що їм радості багато
Вносить в душу кожен раз 
Наче та машина ВАЗ.

Тінь примарна пропливає, 
Тільки в світлі десь мелькає, 
У провулку чоловік 
Вдягнений чудово йде
І пакуночки несе.

По шосе, що в центрі міста 
Їде дуже крутий мерс.

Шум і галас скрізь лунає, -
То базар, як бій триває.

Була зима колись холодна, 
Дерева були у вісні. 
Пора була тоді морозна, - 
Їм було сутужно тоді.

Таке було. Не був культурним, 
Не був розумним, не був красивим, 
Та й тепер…

Була б душа — було б кохання. 
А так в собі лише гівно. 
Були б слова — було б вітання
Якого тексту — все одно.