Головна » 2009 » Грудень » 23 » Реаліті-шоу «2010». Кого з депутатів врятують на виборчому ковчегу?

---

22:54 Реаліті-шоу «2010». Кого з депутатів врятують на виборчому ковчегу?

Апокаліпсис – дитячі забавки. Ми переживали і голод, достатки. Апокаліпсис у нас кожного дня – у ЖКГ, бізнесі, дорогах… Варто подумати про найбільш незахищені верстви населення – депутатів і чиновників. Вони вже п’ють валідол, бігають, купують білети на фракції-ковчеги у місцеві та верховні ради. Рятують свої світлі голови, ради свого майбутнього.  Висловитись на цю тему спонукали дві різні, але, як виявилось, пов’язані між собою теми. Голлівудський блокбастер «2012» та майбутні вибори Президента і депутатів місцевих рад.  Для тих хто не бачив фільм коротко розкажу сюжет.  2012 рік. На землі в наслідок дії сонця починається подоба апокаліпсису. Все нищать землетруси та вибухи в лічені дні. Те що не зруйнували до того змивають всесвітні цунамі. Ясне діло, що коварні політикани знали про це заздалегідь. І дурячи весь світ, почали будувати ковчеги. Ясне діло, квитки туди продавали по мільярду євро з людини. Цікаво, що до моменту Х всі товстосуми не встигли погрузиться і бігли з клунками в слід ковчегу, давлячись і штовхаючись.  А тепер спроектуємо на наші реалії. 2010. Масштаби і ковчег поменше. Тай апокаліпсис не смертельний. Поки що це не фільм-катастрофа, але на добротний «Дім 2» потягне. Всі ж слуги народу знають, хто якої орієнтації, хто з ким що хоче зробити. І всі це активно обговорюють.  На повстці дня катастрофа. Хто перший рятується – слуги народу. Уявили депутатів, чиновників усіх в золотах, карманах з грішми… Як вони намагаються врятуватись від невідворотної кари.  Такий собі забіг відгодованих телепузиків і медведиків гаммі. Який драматизм, яка експресія! Я б хотів на таке подивиться в реальності. Закладаюсь, щоб і ви від такого видовища не відмовились.  Зітхаєте? – Рано! Це реально, звичайно ж, якщо не вдаватися в драматизм. Ми це вже бачимо з сповільненій зйомці. І настане година Х для одних - після виборів взимку, інші -дотягнуть до травня.  Скільки людей заскочило в ці ковчеги з зеленим франкліновським білетом? Бог його знає. Безтурботно проплавали чотири роки. А тепер як в старому анекдоті про студента, чорта і мішок цвяхів - сесія. Дехто самотужки зламав власних корабель, когось безцеремонно викинули за борт власні колеги. Словом усім хочеться залізти на нові ковчеги.  Я не буду закликати вас проявити громадянську позицію і бла, бла, бла… Без мене закликантів вистачає, та й не вірю, що така «лабуда» швидко щось змінить. Лише пропоную висунути голову з того передвиборчого словесного потоку лайна, який ллється звідусіль і подивиться на слуг народу зі сторони. Як кажуть в англійській армії – «не можете нічого, змінити - розслабтесь і отримуйте задоволення».   Посміємось з них разом, потім поплачемо, потім подумаємо і допремо нарешті - хто чого вартий. Кого варто рятувати на тому ковчегу. Бо виявляється минулого разу водії ковчегів наобілечували таких товаришів, яких самі потім з задоволення за борт зливали. Або ж ті просто розпилювали надвоє корабель.  Скільки таких пасажирів зараз шукає партію, якій можна «впасти на хвіст»… А стане ще більше після президентських виборів. І чхати вони, вибачте, хотіли на вас. Адже порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих.  А ми не тонемо, нам уже нікуди спускатися. Так що сидимо і чекаємо, коли ж спливе те, що не тоне.

1 2 3 4 5 Переглядів: 816 | Додав: dyug | Рейтинг: 0.0/0

Поділитися матеріалом

Всього коментарів: 0