[14.01.2012] | |
№107 Як любить серцем? Коли серце воно не красу міряє. Воно сидить десь там в кутку і дулі тицяє. (61) |
[14.01.2012] | |
Думка №106 (3) |
[14.01.2012] | |
Думка №103 (11) |
[14.01.2012] | |
Думка №102 (1) |
« Квітень 2024 » | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
29 | 30 |
Тему сьогоднішнього блогу навіяв окремою публікацією найулюбленіших журналів "Ринг". Адже днями виповнився 41 рік з дня бою двох непереможних чемпіонів Джо Фрейзера і Мохамеда Алі. Двох найгідніших бійців свого часу. Власне більше уваги видання пресвятило семе Фрейзеру, який кілька місяців тому пішов з життя. Його ім'я на перший погляд вам мало що скаже. Тому візьму на себе сміливість трішки розповісти свою точку зору. А всі біографічні дані ви зможете дізнатись на Вікіпедії. Важливо інше. Ще з молоду Джо не виділявся великим боксерським талантом, але спромігся досягти популярності і стати одним з кращих нокаутерів. Як? Завдяки важким і виснажливим тренуванням, підг ... Читати далі » |
Перші дні весни примусили згадати міста в яких довелось побувати. Кожне місто мені чимось запам'яталось. Власне, чудовий привід обрати найкращі міста і спогади повязані з ними. Принаймні за версією Дюга. Одразу попереджую мій погляд субєктивний, зангажований, підкуплений щирістю чи краєвидами тих міст. Словом, не подобається - не читайте зовсім. 1. Браїлівка Це моя Батьківщина. Місце ... Читати далі » |
Не думайте, що я вирішив зробитися східним мудрецем. Просто вік змушує задуматись. А все про те ж… Як здійснити мрії і таке інше… Результат — не оригінальний. Ставити нереальні цілі, вірити в їх досяжність, і дуже багато і тяжко працювати. Давно не писав нічого в блоги. Чесно кажучи, просто не було вільної хвилинки. Каюсь. Зрештою, краще вже ніяк, ніж абияк. Нещодавно осилив декілька книжок прінтових, електронних та аудіо. Повболівав за натхненником своїх ідей — боксом. Знаєте, дотримуюсь принципу — не створюй собі кумирів. Просто є люди, на яких варто рівнятись. Щоб далеко не бігати — скажу про боксерів. Зокрема для мене це в першу чергу Бернард Хопкінс, Манні Паквиао та Віталій Кличко. Не буду розжовувати хто це — гугл вам у поміч. Усе без фанатизму. Це з сучасників. Славних предків згадувати не будемо — довго. Але хто не хоче бути незалежно від віку, соціального чи душевного ста ... Читати далі » |
Нещодавно переглянув серіал "Геймери", який зняли в продовження популярного фільму "На Игре". Власне, і фільм, і серіал змусили задуматися. Про якість російського кіно... Про виховання теперішніх дітей… Хто бачив "На Игре", той зрозуміє - як гарну ідею можна зіпсувати поганим сценарієм та режисурою. Перша частина вразила, друга - розчарувала. Не далеко втік і восьмисерійний серіал "Геймери" знятий постфактум. Не буду описувати, це й шедевр. Можливо школярам сподобається. Гарними в фільмі видались тільки перестрілки. Хоча і там намальована на комп'ютері кров псувала всю картину. ... Читати далі » |
Дуже не люблю свята, скальковані з інших країн, і тим самим позбавлені змісту. Одним із них є нещодавній Хеловін. Не збивався його святкувати, аж тут запропонували провести тематичну вечірку. Написав для неї невелику сценку, яку сам потім зіграв. Тут пояснюю українське походження цього свята. Кому цікаво - читаємо. Попереджу одразу - вмикаємо образне мислення і уяву. Відео, на жаль, не збереглося. На сходах у задумливій позі поруч із чаркою сидить "Потомствений віщун і вурдалак" Лесь Якович Починок. Біля нього бутиль горілки, у руці підсвічник. У задумливій дрімоті він починає співати тужливу пісню: ... Читати далі » |
Ми чекаємо смерті. Ще років з 20 чекатимемо, вже відбродили 20. А зараз бродимо пусткою і шукаємо обітоване. Бо не всі ще українці-раби померли. Раби свідомості, а не тільки тіла. Як добре було жити в Союзі… Мер завжди правий бо він мер… Нам потрібний сильний президент... Вірю йому, бо він нам допомагає… А депутат дорогу побудував за бюджеті гроші… Я згоден… Мені байдуже… Хай мене тільки не чіпають… От тоді був порядок, не те що зараз… ... Читати далі » |
Низький рівень смаків, культ речей у нас не тільки в культурі та побуті. Українська політика вже давно використовує волюнтаристський фетишизм як інструмент для піару. Тільки паркани, трибуни, намети, Межигір’я, "корочки" як червона шматина перед биком. Магнетизує погляд і розум, але ніхто не бачить, що гарцює на кориді. Тільки розвиток ситуації матиме трагічний відтінок. Чи готові? Фетишизм - релігійне поклоніння матеріальним предметам - фетишам, яким приписують надприродні властивості. Фетиш міг мати різну форму - від каменя до ідола. Фетишу могли дякувати, наприклад, годувати чи карати його, наприклад, бити. ( З Вікіпедії). Не ображайтесь, любі читачі, але центр мислення у більшості україн ... Читати далі » |
Чого, ми українці так живемо? Тисячі причин… Та я думаю - все просто. Ми народ у якого немає гордості. Так, саме гордості. Почуття, яке змушує відповідати на образи і обман, змушує поважати себе і своїх предків, змушує вимагати до себе кращого, достойного ставлення. І так же ставитись до співвітчизників, бо в них теж є гордість. Багато в піснях і книжках оспівано про те, що ми, українці, квітуча, чудова і багатостраждальна нація. У якої для щастя є всі якості, та самого щастя і добробуту немає. У всіх - є, у нас - катма. Чому американці, добились незалежності і працюють на себе? Чому це вийшло в народів Європи? Чому поляка не соромно за себе і свою країну? Чому японці, живучи на вулканах, одна з найвеличніших націй? Чому революція вийшла в грузині і провалилась у нас? Чим вони кращі? Чого не вистачає нам?... ... Читати далі » |
Місяць тому аналізував потуги і сили основних опозиційних лідерів. На предмет харизми, вміння відчувати ситуацію та провадити ефективну політику. Як змінилась ситуація зараз - читаємо у наступному пості. І пам’ятаємо, це всього лишень моя думка. На жаль, опозиція в Рівному перебуває в тому ж стані, що й загалом у державі. Більшість старих і перевірених батальйонів розсіяні і деморалізовані. Особливої активності в них не було і годі чекати. Найскладніше те, що вони не зачаїлись і збирають сили, а просто розгублені і не знають, що робити. ... Читати далі » |
Ми живемо в найпрекраснішій країні, а всі інші країни нам заздрять. Саме тому у нас асфальт кладуть зимою, а сніг прибирають влітку. Пробачте, але це не ідіотизм. Це державна політика. Дивна річ, навесні шляховики не хочуть робити ямковий ремонт роздовбаних доріг аж до середини квітня. Кажуть, нема сенсу, поки температура на дворі не досягне +14. А потім грошей на всі вулиці може не вистачити. Тож змушені водії довбати підвіску своїх авто на вибоїнах аж до літа. А кого це хвилює? Дороги в нас починають робити вже аж під кінець осені. Особливо останніми роками. Або перед приїздом Гаранта. Пам'ятається, як останнього разу асфальт мало не мішками в ями засипали. А торік, наприклад, на вулиці Олени Теліги асф ... Читати далі » |