[14.01.2012] | |
№107 Як любить серцем? Коли серце воно не красу міряє. Воно сидить десь там в кутку і дулі тицяє. (65) |
[14.01.2012] | |
Думка №106 (4) |
[14.01.2012] | |
Думка №103 (11) |
[14.01.2012] | |
Думка №102 (1) |
« Червень 2011 » | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
27 | 28 | 29 | 30 |
18:09 Війна кулінарному фемінізму. Чому чоловіки готують краще | |
Чомусь за часи патріархату всі звикли, що кухня прерогатива жінок. Принаймні у побуті чоловікам у цій частині домашніх обов’язків годі змагатись. Тому, коли чоловік готує не гірше за дівчат — на нього дивляться як на прибульця з іншої планети. А ну нас чоловіків-кухарів ніяких забобон – лише принцип – "Любиш смачно поїсти — приготуй!". Не можу не звернутися до наболілого питання. Чомусь за часи патріархату всі звикли, що кухня прерогатива жінок. Принаймні у побуті чоловікам у цій частині домашніх обов’язків годі змагатись. Тому, коли чоловік готує не гірше за дівчат — на нього дивляться як на прибульця з іншої планети. А ну нас чоловіків-кухарів ніяких забобон – лише принцип – "Любиш смачно поїсти — приготуй!". Як би дивно це не звучало, але у кухонній перевазі винні саме чоловіки. Бо свідомо здали кулінарію на милість жіночому роду. Ну лінь нам. Як кажуть німці жінці три "К" – кіндер, кухе, кірхе (себто – діти, кухня, церква). І кухонні штучки жінки зробили своєю вотчиною. В той час же чоловіки господарювали, скажемо, у автомобілях. Це зараз все змішалось і не зрозуміло хто що. Але це звичайно діалектика. На ділі від уміння смачно готувати чоловікові одні тільки плюси майже. А ще це іноді навіть смішно. Отож, про все по-порядку. Зазначу, що мене готувати ніхто не вчив. Звичайно трішки допомагав у свята матері накривати стіл, але не більше. Перший свій суп приготував вже у перші дні життя гуртожитку і навчання в університеті. Хоч робив все навгадь, вийшло все смачно, але густо. А далі так і повелося. За кілька років самостійного холостяцького життя освоїв всі справи. Принамні, ті що господині не соромно поставити перед гостями на стіл. Іноді зараз освоюю ї нові рецепти, проте готую зазвичай на свій смак, не дотримуючись пропорцій. І слава Богу виходить. Ще нікого не отруїв. Так от. Про смішні моменти. Коли знайомишся з новими людьми, особливо дівчатами звістка проте, що ти не погано готує викликає в них просто мегасмішну реакцію. Тим паче коли це розповідає хтось з твої друзів. Таке враження, що перед ними за секунду з'являється не Юра Дюг, а Юра Гагарін. Свіжаком прийшов з космічного корабля через казахські степи пішки. А ще є "контрольний в голову" — перелік страв. А не дай боже дай скуштувати… А ще "я прибрати за собою можу"… Гріх таким не підняти собі настрій, коли мало не щодня знайомишся з новими людьми. Соромно, але роблю і каюсь… Хіба винен, що в теперішніх жінок чоловік вдома – серійний розкидач брудних носків і розношувач сімейних трусів, фанат телевізора і пива. Кожному своє. Ї А ще коли настрій, то можна представниць прекрасної статі посоромити та підловити на тонкощах готування тих чи інших страв. Як кажуть бити супротивника його ж зброєю по слабким ж місцям. Ну, щоб нюх не втрачали. Адже наукою доведено – з чоловіків виходять кращі кухарі. Наповал валить від сміху і фраза: "О! Вмієш готувати. Ото дружині поталанить". Хто зна, хто зна… Можливо навпаки. Весь смак чоловічого куховарства – ексклюзив. "Редко, но метко". Себто, смачно. Так що особливо часто радувати знайомих кулінарними шедеврами теж не можна. Ще чого доброго – звинуть. У випадку з дружиною саме так і має бути. А поталанило вже одній людині – самому чоловікові. Любиш смачно поїсти – сам собі готуєш. Не потрібно шукати собі куховарку чи другу маму, щоб годувала і прала. Незалежність того варта. А творити стави на кухні так само цікаво як і вирізати вироби з дерева, каменю, збирати автомобілі, будувати будинки, писати вірші. Все це можна поєднувати. А чому б і ні? Не все ж промотувати життя тупим бидлом. Як би дивно це не звучало, але у кухонній перевазі винні саме чоловіки. Бо свідомо здали кулінарію на милість жіночому роду. Ну лінь нам. Як кажуть німці жінці три "К" – кіндер, кухе, кірхе (себто – діти, кухня, церква). І кухонні штучки жінки зробили своєю вотчиною. В той час же чоловіки господарювали, скажемо, у автомобілях. Це зараз все змішалось і не зрозуміло хто що. Але це звичайно діалектика. На ділі від уміння смачно готувати чоловікові одні тільки плюси майже. А ще це іноді навіть смішно. Отож, про все по-порядку. Зазначу, що мене готувати ніхто не вчив. Звичайно трішки допомагав у свята матері накривати стіл, але не більше. Перший свій суп приготував вже у перші дні життя гуртожитку і навчання в університеті. Хоч робив все навгадь, вийшло все смачно, але густо. А далі так і повелося. За кілька років самостійного холостяцького життя освоїв всі справи. Принамні, ті що господині не соромно поставити перед гостями на стіл. Іноді зараз освоюю ї нові рецепти, проте готую зазвичай на свій смак, не дотримуючись пропорцій. І слава Богу виходить. Ще нікого не отруїв. Так от. Про смішні моменти. Коли знайомишся з новими людьми, особливо дівчатами звістка проте, що ти не погано готує викликає в них просто мегасмішну реакцію. Тим паче коли це розповідає хтось з твої друзів. Таке враження, що перед ними за секунду з'являється не Юра Дюг, а Юра Гагарін. Свіжаком прийшов з космічного корабля через казахські степи пішки. А ще є "контрольний в голову" — перелік страв. А не дай боже дай скуштувати… А ще "я прибрати за собою можу"… Гріх таким не підняти собі настрій, коли мало не щодня знайомишся з новими людьми. Соромно, але роблю і каюсь… Хіба винен, що в теперішніх жінок чоловік вдома – серійний розкидач брудних носків і розношувач сімейних трусів, фанат телевізора і пива. Кожному своє. Ї А ще коли настрій, то можна представниць прекрасної статі посоромити та підловити на тонкощах готування тих чи інших страв. Як кажуть бити супротивника його ж зброєю по слабким ж місцям. Ну, щоб нюх не втрачали. Адже наукою доведено – з чоловіків виходять кращі кухарі. Наповал валить від сміху і фраза: "О! Вмієш готувати. Ото дружині поталанить". Хто зна, хто зна… Можливо навпаки. Весь смак чоловічого куховарства – ексклюзив. "Редко, но метко". Себто, смачно. Так що особливо часто радувати знайомих кулінарними шедеврами теж не можна. Ще чого доброго – звинуть. У випадку з дружиною саме так і має бути. А поталанило вже одній людині – самому чоловікові. Любиш смачно поїсти – сам собі готуєш. Не потрібно шукати собі куховарку чи другу маму, щоб годувала і прала. Незалежність того варта. А творити стави на кухні так само цікаво як і вирізати вироби з дерева, каменю, збирати автомобілі, будувати будинки, писати вірші. Все це можна поєднувати. А чому б і ні? Не все ж промотувати життя тупим бидлом. | |
|
Всього коментарів: 0 | |