природа [5] |
друзям [5] |
про кохання [5] |
мудрість [17] |
25 кроків кохання
[25]
Збірка віршів написана в вересні-листопаді 2011 року.
|
Очі мрії
[0]
Збірка віршів написана в січні-березні 2012 року.
|
[14.01.2012] | |
№107 Як любить серцем? Коли серце воно не красу міряє. Воно сидить десь там в кутку і дулі тицяє. (65) |
[14.01.2012] | |
Думка №106 (4) |
[14.01.2012] | |
Думка №103 (11) |
[14.01.2012] | |
Думка №102 (1) |
Головна » Статті » поезія » про кохання |
Колись давно коли краса і ніжність Здавалось зникли назавжди Плила невтомно часу плинність Скували все навколо холоди Скрізь тільки ницість, сум Байдужості бетонні стіни. У тих краях від тяжких дум Все посіріло влізь роки без зміни Але краса бере своє І крізь асфальт крізь крицю Пробилось листя молоде Розбило сіру ницість Росла ця квіточка мала Закута в життя пута Як би могла то б зацвіла Як би не життя скрута Вона ж бо символ той краси Вся в ніжності і щирість А то ж і насправді ти Твоя неперевершеність, мінливість І її узяти захистить Всі біди відгорнути Та тільки квітку хто спитав де хоче вона бути? А квітка хоче щоб навкруг Сади рясні буяли Чи зрозуміє квіткар-друг І мрії не зламає Будуть сади, зростуть квітки Лиш дайте квітці спокій Її краса геть крізь віки Зриватиме бетони У неї в серці сотні мрій І плани веселкові І сірих буднів однострій Їй зовсім не підходить Зроби їй сад, квіток розмай Та тільки не із злата Вона сама збудує собі рай Потрібно лише почекати Любов і ніжність, дух життя Краса та неймовірна Господь у горах міг зростить Плекати і леліять Проте вона душею тут Вся добра й дуже мила Лише б звільнилася від пут Серденько раз відкрила Отак і ти, твоя краса Не звідана й чиста. Заквітчана серпанком снів І ніжності намистом І щоб пізнати красу твою Й життя провір замало Щоб описати фраз думок і фарб Чомусь не вистачало… А ти цвіти, красуй усе Цього насправді варта Краса твоє любов несе З-за цього варто жити | |
Переглядів: 915 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |