Каталог статей

Ти терпка, мов вино,
Як шампанське грайлива.
І мені все одно -
Врода думи мої закрутила.

Вибиваюся з сил і падаю,
Нема сил за тобою йти.
Як за тебе боротись знаю я,
Як сягнути своєї мети.

Ні, тебе не підкориш одами,
Дарма пишу тобі пісні.
Єрихон твоєї байдужості,
Не зруйнують звуки сумні.

Ти казала, що я хороший.
Ще романтик, ще… «те» і се».
Тільки виклик четвертий пропущений,
Мені радості не несе.

Ти скажи як тебе розуміти,
Коли серце крає нестерпний біль.
Мушу мило тобі посміхатись,
А бажаю - зникнути звідсіль.

Не дратуй мене і не зли,
Я посивію скоро з тобою,
Розуміння своє покажи,
Сперечайся ти не зі мною.

 Боже, як мене надоумило, 
Полюбить Королеву Сніжну,
Допекла мені, напоумила,
Розвела тиранію грізну.

У нічку темну на небі зорі,
Та ніжно сяє лише одна.
Ти як вона – далеко десь.
Не вистачає твого тепла.

Романтику в сіру буденність не впишеш,
Свої почуття у віршах не опишеш.
На білім коні до дівчат не під'їдеш,
Лише в Інтернеті до ночі просидиш.

Ти чорноброва і кароока,
Красою вквітчана тонких брів,
Ніжною шиєю, станом точеним…
Я втратив спокій - тебе зустрів.