Під час підготовки блогів про закупівлю телевізорів для системи зв’язку відеоконференція почув наступну тезу  - "Така система допоможе зекономити транспорті витрати на поїздки по області керівників". Система коштує 340 тисяч гривень. А скільки ж витрачають на поїздки керівники різних рівнів. Щоб на хлопський розум зрозуміти в чому полягає економія.

... Читати далі »

Ці фото я особисто зробив на вулиці Соборній в районі Пивзаводу. Його комунальники  гарненько клали взимку, місяці два тому. Ще зима не закінчилась, а він уже руйнується. Уже!!!

... Читати далі »

Як я вже писав раніше каменем спотикання стала поява нових телевізорів в кабінеті №601 в приміщенні обласної адміністрації та ради за адресою майдан Просвіти, 1.  У підсумку відправив три інформаційні запити: обласній адміністрації, раді та КП "Управління майновим комплексом". Як вже повідомляв на час написання попереднього блогу отримав лише дві відповіді. Причому обласна адміністрація завбачливо надіслала лист пошту, у якому і містилась повна відповідь. А відповіді від "Управління ма ... Читати далі »

"Рівненщина – бурштиновий край" – гарна мрія чи стратегічний інтерес  у головах Миколи Шершуна, Віктора Матчука, Василя Берташа… Ще віднедавна  одного з натхненних популяризаторів бурштинової теми – Олексія Губанова. Коментувати в нашому "невеличкому селі та області" мотиви активності вищеперерахованих не варто. Їх багато.  Поки що ця ідея засіла лише у їх головах та ще декількох причепних до цього бізнесу людей. Там "унизу" в північних районах бурштиновим брендом не переймаю ... Читати далі »

Чи є у кохання межа? Як виміряти рівень закоханості, коли коли емоції цівками поту стікають з гарячого лоба, пристрасть жагучими поцілунками впивається у вуста, жага тісними обіймами пестить тіло. А думки... Думки, мов торнадо здіймаються до самих хмар. Тоді коли треба йти, а хочеться залитись, коли не можна хотіти, а хотіти хочеться. Коли ти перестаєш бути собою - перетворюєшся в клубок оголених нервів, емоцій, переживань та заборон.

Коли ти розумієш щоб буде смертельно боляче. Ріжеш скальпелем власних бажань серце. Своє серце. Ти сам, з власної волі розмальовуєш його шрам ... Читати далі »

Ось невдовзі ефемерне свято – День захисника вітчизни. 23 лютого і справді свято – тільки для військовослужбовців Червоної армії.  А зараз у нас 21 рік як ні червоної армії нема, ні союзу, а далі й захисників може не виявитись. Чи варто відзначати це свято? Справа кожного.

Я думаю не час для святкувань. Всі давно втратили грунт під ногами від безпечного життя. Де поділись популярні секції туризму, стрільби, парашутизму, бойових мистецтв? Скільки юнаків зараз мають замету бути спортивним і здоровим воїном? Хто дбає за ... Читати далі »

Власне, здаю кров уже раз 6 чи 7. Точно не рахував. Після другого разу не страшно. Все так само просто, як поснідати зранку. Які в мене на то причини?

... Читати далі »

Сьогодні зранку настрій підняли працівники мера Рівного Володимира Хомка. На ранок вони зрозуміли, що для ухвалення рішення міськвиконкому про подорожчання проїзду в тролейбусах не вистачило голосів. Цікаво, що напередодні всі присутні були переконані, що рішення пройшло. Питання, хто правий: рахівники заднім числом чи добрий десяток пар очей та вух?

Взагалі-то не збиравс ... Читати далі »

Одразу перепрошую за неточності у фактах, але не цьому сіль. Давайте пригадаємо хронологічно події, які відбувались в Рівненській міській ради з 2004 року.

Саме тоді у раді існувала промерська фракція "Наше місто". Нагадаю, тоді вибори до місцевих рад відбудувались виключно за мажоритарним принципом. Тому не один рік лояльних до Віктора Чайки депутатів об’єднувала сама фракція "Наше місто". Секретарем ради тоді був Андрій Грещук. А мером - авторитарний і харизматичний Чайка.

... Читати далі »

Не буду брехати, ніколи не був надто віруючою людиною. Принаймні в розумінні церкви. Не надто слідкую за дотриманням усіх канонів. І не так важливо чому. Можливо, тому що для спілкування з Всевишнім мені не потрібні посередники. Якщо він, звісно, мене чує :). Це я так узагальнюю. Чесно кажучи, мене не залишив байдужим блог Сергія Терентьєва. Особливо висновки. Можливо, я не зовсім правильно розумію вислів "Ударили по лівій щоці — підстав праву". Такі дії мають мати місце, тільки вони ... Читати далі »